MP3 версія: https://bit.ly/3ZrRDkd

Оригінал: • わたしのアール - 和田たけあき(くらげP) / R - KurageP

Переклад: ‪@deyvald111‬ Вокал: Uta Тюн, таймінг, зведення: Gvvad Відео: Zo0m1k (https://www.behance.net/petro_petrashko)

~ПІДТРИМАТИ ЗСУ~ Фонд "Повернись живим" - https://www.comebackalive.in.ua/ БФ Сергія Притули - https://prytulafoundation.org/uk/home...

~ДЯКУЄМО ЗА ПІДТРИМКУ~ Ultra_Scream, Міша, kombucha_director, Someone, Werewoolf, Serhii Babak, LynX_121, Денис Поволоцький, Xmrazs, Галина Ласка, JustEmpire, KvGzzf, Dmytro Gromyko, Voan, Frank-kun, ghcg, Пінопластівочка, Tiaro, Olgierd, Anren, Desmait, Ivatari, Michael Protsyshyn, Roman, Іванна Баглай, Олена Дяченко, Andrii Myronenko, Lou Senpai, MilHedgie, Oleksa Derzybis, Dima Vitko, Drevlen, Helga, m0rpheus, o_l_e_a_r_i_a, peeckdann, Stalennyy, Stas Yan, Vikle, Wolverine, Вадим Жук, Роман Гуменюк, Темне Сонце.

~НАШІ СОЦМЕРЕЖІ~ Телеграм: https://t.me/yakuhon Твіттер: / yakuhonua
Інстаграм: / yakuhon_covers

~ПІДТРИМАТИ НАС~ Щомісячно: https://www.buymeacoffee.com/yakuhon Одноразово: https://send.monobank.ua/jar/JGdJbBnHF

---

Як піднялася я на самий дах, Зняти намірилась взуття. Тільки на краю стояв вже хтось, Раптом бездумно я крикнула: «Не роби цього!»

Ну, нащо я сказала ці слова? Чхати ж мені на її життя. Просто трохи бісить, що вона Першою тут опинилася. У дівчини із косами двома Розповідь звична усім була: «Вірила, доля нас з ним звела, Та не відповів він на почуття».

Це жарт чи що? Більш значної в тебе не знайшлось Причини, щоб прийти сюди попереду мене? Сумуєш, бо не отримала бажаного?
Радій хоча б, не відняли у тебе те, що є.

«Відразу так полегшало на душі». – І дівчини з двома косичками зник слід.

«От завтра доведу все до кінця» - Та цього разу роззутися Дівчинка завадила мала. «Постривай!» – я безтямно їй крикнула. У дівчинки малої безліч драм: Зовсім у школі вона одна.
«Волю до життя світ байдужий відняв, Місця для мене ніде нема».

Це жарт чи що? Більш значної в тебе не знайшлось Причини, щоб прийти сюди попереду мене? І, все одно, вдома завжди жде тебе комфорт,
Родинне коло і смачна вечеря, авжеж?

«Я дуже зголодніла» – і, схлипнувши, Та дівчинка маленька щезнула за мить.

З усіма спілкувалась наверху, Відрадивши їх, урешті, від стрибка. І тільки про свою комусь розповісти біду Я так і не змогла.

На дах уперше дівчина прийшла З тою ж бідою, що і моя. Вбрана була в жовтий кардиган, Схожі на комусь вже бачила. «Вдома серед рідних я чужа, Множаться тільки синці весь час. Їх хотіла стерти, і шлях знайшла
В місце, де все, врешті, скінчиться».

Ну, чом промовчати я не змогла? Чхати ж мені на її життя. Та спинити крик свій не вдалось, І слова, що для мене порожній звук: «Не роби цього!»

Як вдіяти? Зупиняти я цю дівчину Моральних прав не маю, їй не в силах помогти. І, все-таки, я благаю, звідси просто йди, Дивитися на твій без мук не можу біль.

«Напевне, слід обрати інакший день» –
Вниз очі опустивши, щезла і вона.

Сьогодні я на даху геть одна, Зовсім нікого тут нема. Шансу зупинити вже не дам, Ставши між мною і рішенням. Скинувши свій жовтий кардиган, І дві розплівши коси мала Дівчинка до краю підійшла, Точно готова до стрибка.